Біло скрізь.
Сніговій на перегоні
Б’є до сліз.
Закрутило білим світом,
Замело,Ніби осені і літа
Й не було.
Ой ви, літечка червоні, –
Мак цвіте…
Де тепер, червоні коні,
Живете?
Чи у полі, чи у лузі,
Чи в гаю?
На засніженому прузі
Я стою.
На поля, мов на долоні,
Сніг іде.
У зими біліють скроні,
Як в людей…
Опубліковано: Калениченко І. Долоні подорожника : Лірика і гумор. Київ : Радянський письменник, 1990. 94 с. (С. 35)
Немає коментарів:
Дописати коментар