вівторок, 15 квітня 2025 р.

Батькові – Любов Ольшевська

Мій батько край наш боронив
В часи фашистської навали,
Лишивши смуток щедрих нив,
Де ще женці не жнивували.

Він бивсь під Брянськом, під Орлом,
Не раз дивився смерті в очі,
Та снилось сонечком село
Серед зими в тривожні ночі.

Чотири роки автомат
Металом пік робочі руки,
Та він, солдат, не забував
Зерно селянської науки.

В післявоєнному селі
Відпочивать не довелося.
Почав трудитись на землі –
Так з діда-прадіда велося.

І з того часу щовесни
Він обробляє рідне поле:
За плугом ходить й борони
Вже не цурається ніколи.

І сіє, й садить, й жде плодів
Своєї праці нелегкої.
А роки вже немолоді –
Пливуть змілілою рікою.

Та хоч життя своє бере,
Він – на землі. І тим гордиться,
Що сівачем і косарем
На білім світі народився.

Опубліковано: Ольшевська Л. Мелодія добра. Велика Багачка: Великобагачанська районна друкарня, 2000. 67 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар