Розквітай, радянський край! – Михайло Тихий

Квітнуть зорі рясно, рясно –
Сяє наш Радянський край.
Почуття в людей прекрасне:
Буде добрий урожай!

Чотири сторони світу – Борис Чіп

   Пахло землею, пахло чебрецем і воском… Руки матері, жовті, колись великі і міцні, а зараз висохлі й кістляві, лежали на грудях. Малому Йванкові було невтямки, чого це мама не встає, чого не хоче його приголубити? Чого в бабусі тремтять губи і падає з них безперервно: «Сиротиночка моя, сиротиночка…»?

Час до праці, час! – Мусій Кононенко

Довго, довго ми мовчали,
Та терпіння вже не стало,
Бо де кинеш тільки оком,
Все заснуло, задрімало.
А роботи-ж! Боже, Боже!
Скільки праці отієї!
Але часу щоб не гаять –
Краще завтра ми про цеє.

Робота – Ярослав Вечеренко

Своїми трудами гордися, людино,
Тобі ще багато відкрити удасться.
Встає над віками робота сумлінна
Найвищим критерієм нашого щастя.

Турботи кожного – мої турботи… – Микола Невмивака

Турботи кожного – мої турботи.
Жалі народу – то мої скорботи.
Щоб їх здолать і щастя всім наблизить,
Я не відмовлюсь від найважчої роботи.

Батькові – Любов Ольшевська

Мій батько край наш боронив
В часи фашистської навали,
Лишивши смуток щедрих нив,
Де ще женці не жнивували.