Які б слова знайти про це.
В моїй уяві – ти Мадонна світла
Із праслов’янським лагідним лицем.
Куди не глянь – краса, аж серце терпне,
Безмежна просинь, оксамит гаїв.Сміється літо добрим щедрим серпнем,
І не збагнути вік твоїх таїн.
Не раз ганьбив тебе ворожий голос,
Не раз в лице – багнетом і мечем,
А ти вставала, мов полеглий колос.
Терпкий той біль мені й тепер пече.
У цім краю мій прадідівський корінь.
Під самий обрій пролягли поля.
Люблю тебе, красиву навіть в горі,
Бо ти – мій дім, свята моя земля.
Тож не схиляйся в розпачі безсилім
І не журись, що доленька гірка.
Моя предивна, чиста, горда й сильна!
Ну ж, підведися! Ось моя рука.
Опубліковано: Пічугіна Л. Тепло долонь. Полтава : Полтавський літератор, 1994. 34 с. (С. 3)
Немає коментарів:
Дописати коментар