Донецького краю шахтарські сини...
Ми всі – України народ величавий!
Увінчаний славою слід наш земний!
Своєї Вітчизни на завтрашній день,
Ми враз роз’єднались і стали в двобої
За колір своїх заповітних ідей.
Чого ж нам сваритись? І що нам ділити?
Одна в нас держава, й одна в нас мета –
В любові й достатку нащадків ростити,
Трудом возвеличувать села й міста.
Поля засівати зерном урожайним,
Щоденно вугілля давать на гора...
Й щоб все те було у заслуженій шані,
Щоб нашої гідності цвіт не згорав.
Тож станьмо всі дружно у коло єдине
Навколо святинь, що на схилах Дніпра!
Ми – вільна й велика Тараса родина,
В якій треба жить за Законом Добра.
Хай в колі тім линуть пісень переливи
Про верби й калину, про луки й степи,
Про голос трембіти з красот полонини,
Про мужність героїв ясної доби.
Гуртуйся ж, народе, гартуй свої крила,
Щоб швидше утвердився радості час!
У єдності – правда! У єдності – сила!
Ми є українці, й світ визнав вже нас!
Опубліковано: Ольшевська Л. Сніг у жовтні. Поезія. Миргород, 2006. 69 c.
Немає коментарів:
Дописати коментар