Сідлай коня, укріплюй стремено,
Не розгубися, синку, у дорозі.
І важко буде, знаю, – все одно
Рушай вперед!
Не залишайсь в облозі!
Не забувай ні матір, ні села,
Уперто йди – хоч нелегка дорога…
А як життя згорить твоє дотла –
Зійди із попелу край рідного порога.
Опубліковано: Калениченко І. Долоні подорожника : Лірика і гумор. Київ : Радянський письменник, 1990. 94 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар