Вже стоять дерева безсоромно голі… – Іван Калениченко

Вже стоять дерева
            безсоромно голі,
Доживає листя
            сонно на траві,
Зустріча людину
            перекотиполе,
А останні квіти –
            ледь живі.

Мрії (Стою в задумі над Сулою…) – Паша Ємець

Стою в задумі над Сулою...
Переді мною сталь води,
А за Сулою під горою
Стоять столітнії дуби.

Знов поїзди – Олег Головко

Знов поїзди мотив доріг чеканять
І літаки, як лебеді, летять.
Плането спрагла, завше ти в чеканні
І велетнів своїх, і майбуття!

Додому – Любов Пічугіна

Коли відчую в серці тихий щем,
До вуст несміло доторкнеться втома,
Немов на сповідь, полечу додому,
Де завжди пахне літом і дощем.

Долоні подорожника – Іван Калениченко

Рослинко моя загадкова,
Відкрита і серцю люба, –
Дорогам – зелена обнова,
А ранам від тебе – згуба.

Синові – Іван Калениченко

Сідлай коня, укріплюй стремено,
Не розгубися, синку, у дорозі.
І важко буде, знаю, – все одно
Рушай вперед!
Не залишайсь в облозі!