Ліричне – Степан Сухаренко

Коли б, як я, любила ти, кохана,
Життя б здавалось казкою мені.
І не боліло б серце, наче рана,
І чарували б квіти весняні.

Було б мені життя цього замало,
Як безліч рік – морському кораблю,
Коли б єдине слово ти сказала
Найзаповітніше із слів – «люблю».

Тож хай у полі жито половіє,
І колос наливається зерном,
І теплий вітер у лице повіє,
І ластівка щебече за вікном.

І в небі хай цвіте зоря багряна,
І місто хай засвічує вогні…
Коли б, як я, любила ти, кохана,
Життя б здавалось казкою мені.

Опубліковано: Кременчук літературний : альманах. Кременчук, 1992. 155 с. (с. 119)