Білий сніг, білий сніг
Стеле ковдрою поріг.
Мов хмаринки – золоті сніжинки…
І дитячий сонцеясний сміх.
Показ дописів із міткою місто. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою місто. Показати всі дописи
неділя, 21 вересня 2025 р.
неділя, 17 серпня 2025 р.
Ліричне – Степан Сухаренко
Коли б, як я, любила ти, кохана,
Життя б здавалось казкою мені.
І не боліло б серце, наче рана,
І чарували б квіти весняні.
Життя б здавалось казкою мені.
І не боліло б серце, наче рана,
І чарували б квіти весняні.
неділя, 27 липня 2025 р.
Подол – Віктор Гудим
Обрій хмарами хмуриться:
Чорним хмелем звисає дим.
Пилом припала вулиця –
Пилом червоно-рудим!
Рейки, залізні канати,
В ноги – камінням шлак…
Труби сплелися мов ґрати,
Труби засмоктує мла!
Чорним хмелем звисає дим.
Пилом припала вулиця –
Пилом червоно-рудим!
Рейки, залізні канати,
В ноги – камінням шлак…
Труби сплелися мов ґрати,
Труби засмоктує мла!
пʼятниця, 11 липня 2025 р.
Додому – Любов Пічугіна
Коли відчую в серці тихий щем,
До вуст несміло доторкнеться втома,
Немов на сповідь, полечу додому,
Де завжди пахне літом і дощем.
До вуст несміло доторкнеться втома,
Немов на сповідь, полечу додому,
Де завжди пахне літом і дощем.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)