У вересні було… – Іван Калениченко

У вересні було…
Осінні хмари розгойдали небо.
З’явилась ти – і сонця вже не треба –
Усе цвіло…

У вересні було:

Тремтіла радість, наростав неспокій,
Дзвенів садок наш, наче день високий, -
Усе цвіло…
У вересні було:
Шуміло листя, повнились корзини,
Світились очі весело в дівчини –
Усе цвіло…
Між яблунь я стояв,
Замріяний, не в змозі крок ступити,
І так мені тоді хотілось жити…
Чи ти моя?
Я, мов листок, завмер.
Ти підійшла, торкнула мою руку –
І я відчув таку солодку муку,
Як і тепер…

Опубліковано: Калениченко І. Долоні подорожника : Лірика і гумор. Київ : Радянський письменник, 1990. 94 с. (С. 38)

> Іван Калениченко