Весняний дзвоне, по землі полинь… – Віктор Кожушко

Весняний дзвоне, по землі полинь,
Збуди громами небо і ліси,
А з милих закутків замріяних долин
Пісні мого дитинства принеси.

Материнське – Любов Пічугіна

Спішать роки. Життя – мов житнє поле.
Впаде зерно, заколоситься цвіт.
Благословенна материнська доля –
Синів ростити й відпускати в світ,

Яка в кого доля – ніхто не вгадає… – Іван Калениченко

Яка в кого доля – 

         ніхто не вгадає…
Де слалась стежина – 

         взялось бур’янами.

Сонце аж там – Сава Чигирин

Тільки-но я змів
З Джа-Будди увесь сніг
Щойно здмухнув
Увесь літній бруд
Вітер став над нами південний
Шорхкий зі скалками чисто портвейн

Вечір – Іван Калениченко

За вершок сокорини
Сонце знов зачепилось,
Мов проколота куля,
До землі опустилось.

Вітчизна – Паша Ємець

Зелений гай, широке поле,
Блакитне небо, блиск зірок…
Моїй душі таке все миле,
Мов чари пісні чи казок.