Невідомому солдату – Володимир Губаренко

Стоїш ти гордо на узвишші
У бронзі литозолотій.
Шумлять в саду жоржини пишні,
Буремить в небі зоревій…

Тобі б комбайн тепер водити,
Збирати зерна золоті.
Тобі б полями тут ходити,
Героєм бути у труді.

Поліг ти, віснику свободи,
В страшні, похмурі, сірі дні
За волю й щастя для народу,
За сонця промені ясні.

За те, щоб нинішні солдати
Не впали більше у бою,
Щоб зберігали спокій свято
І землю рідную свою.

Шумлять дерев густії крони,
Тріпоче листя золоте,
Тобі, солдате невідомий,
Життя уклін до ніг кладе.

Опубліковано: Губаренко В. Невідомому солдату // Кременчуцька зоря. 1972. 28 вер. № 117 (11394). С. 3.