Пам’яті подруги (Минуло вже два довгих роки…) – Паша Ємець

Минуло вже два довгих роки,
Як Таня відійшла від нас,
Але і досі біль глибокий
В моїй душі ще не погас.

Час пролетів, немов стріла та,
Щось він приніс, щось відібрав,
Але журба ота завзята
Мінять не хоче своїх барв.

Вона в душі десь поселилась,
Й закорінилась добре там,
І часто звідти озивалась,
Несучи спомини і жаль.

1994

Опубліковано: Ємець Паша. Дорогою терпіння. Від Сибіру до Каліфорнії: спогади, поезії. Торонто: Видавництво журналу «Всесміх», 1998. 202 с.

> Паша Ємець