Прощавай. – Отак? – Все одно забув диньку прихопити. – Ділися цигарками. – Тримай. – Дивитися на те, як цигарка зотліває йде час йде дим повисає пасмами і минає теж. Лишаюця ліс й виноград: достигнув бо та й де ж пані Пінська. І зо такими руками – теж йду. Замітати джменею зі столу розсипані ріжні рештки, смажені й зелені – ніхто не озирнувсь – ні –
Показ дописів із міткою Павлиш. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Павлиш. Показати всі дописи
субота, 7 червня 2025 р.
пʼятниця, 2 травня 2025 р.
Сухомлинський – Іван Калениченко
Водив дітей веселики стрічати,
Завеснений, розкрилений, увись.
А в серці неспокійним – рідна мати
І думи, що зі степом обнялись.
Завеснений, розкрилений, увись.
А в серці неспокійним – рідна мати
І думи, що зі степом обнялись.
Підписатися на:
Дописи (Atom)