Прощавай. – Отак? – Все одно забув диньку прихопити. – Ділися цигарками. – Тримай. – Дивитися на те, як цигарка зотліває йде час йде дим повисає пасмами і минає теж. Лишаюця ліс й виноград: достигнув бо та й де ж пані Пінська. І зо такими руками – теж йду. Замітати джменею зі столу розсипані ріжні рештки, смажені й зелені – ніхто не озирнувсь – ні –
Показ дописів із міткою залізниця. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою залізниця. Показати всі дописи
субота, 7 червня 2025 р.
четвер, 15 травня 2025 р.
Вересень – Іван Калениченко
Все як учора: сонце угорі,
Зелений сад – тіль де-не-де жовтинка,
Лише дітей все більше у дворі,
Та вже пожухла в полі материнка.
Зелений сад – тіль де-не-де жовтинка,
Лише дітей все більше у дворі,
Та вже пожухла в полі материнка.
понеділок, 12 травня 2025 р.
Як помру я… – Олег Головко
Як помру я, скаже начальник
Під гудків тепловозних крик:
– Ми були з ним однополчани,
Не беріг він завзятих крил.
Під гудків тепловозних крик:
– Ми були з ним однополчани,
Не беріг він завзятих крил.
пʼятниця, 11 квітня 2025 р.
Романтики, трудяги, непосиди… – Олег Головко
Романтики, трудяги, непосиди –
Ми плем’я різномовне молодих.
Не дзенькіт в гаманці, не шлунок ситий –
Жага доріг покликала сюди.
Ми плем’я різномовне молодих.
Не дзенькіт в гаманці, не шлунок ситий –
Жага доріг покликала сюди.
Підписатися на:
Дописи (Atom)