Солдат – Любов Пічугіна

Пройшов солдат через криваві роки,
Крізь жах війни, тривогу і вогонь.
Та не дійшов всього лиш кілька кроків
До материнських лагідних долонь.

Дума про подвиг – Іван Жук

Пам’яті кременчужанина Кості Ємельяненка.

Сповідь

Це було чи виділось мені,
Чи вітри гінкі нагомоніли?
Матінка сиділа при вікні,
І слова, як листя, шелестіли:
– Де, синочку рідний, де ж ти? Де?
– Я далеко, мамо, в сорок третім.
Наді мною досі сніг мете.
Наді мною – снігові замети…