Сад Кременчуцької музичної школи імені Чайковського (прибл. 1960-ті)

 

Марко Геліс та Євген Блінов

М. Н. Межибовський проводить урок у Кременчуцькій музичній школі імені Чайковського (1930-ті)

Колектив працівників Кременчуцької музичної школи імені Чайковського (1941)

Оркестровий клас Кременчуцької музичної школи імені Чайковського (1941)

Кременчуцька музична профшкола. Клас Є. М. Булай (1928)

 

Тролейбус «Київ-4» № 03 на кільці НПЗ (Кременчук, 1968)

Водійка тролейбуса Олександра Іванівна Вовк на робочому місці (Кременчук, 1975)

Кременчуцька дитяча музична школа №1 імені П. І. Чайковського (1970)

Випуск Кременчуцької музичної школи 1926-1927

«Поминайте моїх родителів» – Мусій Кононенко

   Збирається чоловік на ярмарок, щоб там купити дещо і продать діжечку масла. Жінка й каже чоловікові:
   – Поїду й я з тобою, а то ще хто-небудь украде у тебе масло.
   – Овва, так таки і вкраде! – одгиркнувся чоловік.
   – А що ж, хіба не правда?
   – Авжеж брехня.
   Сперечались, сперечались, а все ж таки жінки чоловік не взяв.   

Невідомому солдату – Володимир Губаренко

Стоїш ти гордо на узвишші
У бронзі литозолотій.
Шумлять в саду жоржини пишні,
Буремить в небі зоревій…

Тролейбусне депо (Кременчук, 1987)

Тролейбусне депо, Кременчук (1987)

Портрет хлопчика (Кобеляки) – Хаїм-Лейба Євсєєв

Портрет дівчинки (Кобеляки) – Хаїм-Лейба Євсєєв

Жерміналь – Кость Герасименко

Бредуть над копрами задумані зорі.
І ніч на поверхні важка і зелена.
                              – Ти чуєш…
Ніхто з нас не вийде на гору.
Крізь верстви проноситься голос Етьєна.

Шлях донецький весь поріс димами… – Кость Герасименко

Шлях донецький весь поріс димами.
Ідемо і день, і два, і три,
I підводяться, як стяг, над нами,
Друже, сині і рвучкі вітри.

Хто допився? – Володимир Тищенко

У закусочній Лука
Хому запитався:
– Ти до чортиків, бува,
Ще не допивався?

Марево – Юрій Андрущенко

Ти мені усміхнена явилась,
Все така ж прекрасна, як була.
Недаремно серце моє билось,
Як мені ти руки простягла.