Яка в кого доля – ніхто не вгадає… – Іван Калениченко

Яка в кого доля – 

         ніхто не вгадає…
Де слалась стежина – 

         взялось бур’янами.

День загубивсь в осіннім різноквітті… – Іван Калениченко

День загубивсь в осіннім різноквітті.
Тривожно птаха пробує крило.
Душа аж скімлить – одиноко в світі,
Ще з нею отакого не було…

Липень – Іван Калениченко

Липень… 

         Липи у повнім цвіту.
Пахощам місця 

         замало в повітрі.
Бджоли меди 

         золоті несуть,
Промені сонця – 

         як струни на вітрі…