Вересень, II – Кость Герасименко

Пливуть, пливуть далекі журавлі,
І сизий дим, і гуси волохаті,
І пар з великої безмежної землі,
І гарби, і дуби, і сон, і хати.

Хвилююся, зачувши твої кроки… – Любов Пічугіна

Хвилююся, зачувши твої кроки,
Твій добрий погляд радісно ловлю.
Все журавлями відлетіли роки,
А я тебе, як в юності, люблю.

Коли цвіте сад – Петро Артеменко

Сад у цвіті довгі віти нахиля,
Простягає рученята немовля.
З яблунь падає посріблена роса,
Материнська заросилася коса.

Спливли канікули за літо… – Іван Калениченко

Спливли канікули за літо,
Знедолено жовтіє лист,
Стоїть берізонька над світом
В своєму кращому з намист.

Рушник – Петро Артеменко

Вишитий шовком шумує рушник –
То позолочена осінь:
Журні ключі журавлині летять,
Крижень шукає, де просинь.

Ми народились в час, коли наш край… – Любов Ольшевська

Ми народились в час, коли наш край
Від зла війни залікувавши рани,
Піднявсь з руїн, щоб зорями добра
Розквітнуть знов над злигоднів горами.

Осінь – Всеволод Кулішов

Холодний ранок – срібноросень
Упав туманом в стерні нив
І в золоту кленову осінь
Найперші сльози проронив.

Яка в кого доля – ніхто не вгадає… – Іван Калениченко

Яка в кого доля – 

         ніхто не вгадає…
Де слалась стежина – 

         взялось бур’янами.

Пірнули в небо знову журавлі… – Іван Калениченко

Пірнули в небо знову журавлі,
А я стою, стривожений думками,
Залишив радість в рідному селі
І до весни прощаюсь з журавлями.