Знову кличу тебе у думках
На поля мого болю і суму,
Щоб розтанула крига тонка,
Де стерня замість жита веснує.
пʼятниця, 3 жовтня 2025 р.
Колись навчала мене мати… – Любов Ольшевська
Колись навчала мене мати,
Як треба жити між людей,
Щоб веселила й рідна хата,
Щоб був жаданим новий день.
Як треба жити між людей,
Щоб веселила й рідна хата,
Щоб був жаданим новий день.
Як Грицько подать оддавав – Мусій Кононенко
Грицько був чоловік заможненький, тільки не знав письма і, таки правду кажучи, і розумом не дуже-то, а от так, як той Хома, що масло продавав. А при такому розумі, звісно, і курка вбрикне. Ото ж і Грицькові все не щастило в податі, трохи не щороку платив він її по два рази, бо оддавав не зборщику, а так: чи старшині – то й старшині, чи писарю – то й писарю. А вони – тим, Боже, й карай – візьмуть грошики, та й проп’ють, і кажуть тоді Грицькові, що не оддав, бо ніде не записано. Мучився Грицько, мучився, та й надумав: «Повезу, – каже, – подать самому царю, бо зборщики, старшини та писарі і шкуру злуплять, і ще казатимуть, що податі не віддав».
Повинен розум верх узять – Паша Ємець
Научи нас, мудрий Боже,
Переносить біди всі,
Відкидать усе негоже
І любов в народ нести,
Переносить біди всі,
Відкидать усе негоже
І любов в народ нести,
Чечня (Чечня, Чечня, Чечня, ти – з братів менших…) – Паша Ємець
Чечня, Чечня, Чечня, ти – з братів менших
В державі СССР була,
А старший брат завжди є перший
Й за всіх вирішує діла.
В державі СССР була,
А старший брат завжди є перший
Й за всіх вирішує діла.
четвер, 2 жовтня 2025 р.
середа, 1 жовтня 2025 р.
«Поминайте моїх родителів» – Мусій Кононенко
Збирається чоловік на ярмарок, щоб там купити дещо і продать діжечку масла. Жінка й каже чоловікові:
– Поїду й я з тобою, а то ще хто-небудь украде у тебе масло.
– Овва, так таки і вкраде! – одгиркнувся чоловік.
– А що ж, хіба не правда?
– Авжеж брехня.
Сперечались, сперечались, а все ж таки жінки чоловік не взяв.
– Поїду й я з тобою, а то ще хто-небудь украде у тебе масло.
– Овва, так таки і вкраде! – одгиркнувся чоловік.
– А що ж, хіба не правда?
– Авжеж брехня.
Сперечались, сперечались, а все ж таки жінки чоловік не взяв.
Невідомому солдату – Володимир Губаренко
Стоїш ти гордо на узвишші
У бронзі литозолотій.
Шумлять в саду жоржини пишні,
Буремить в небі зоревій…
У бронзі литозолотій.
Шумлять в саду жоржини пишні,
Буремить в небі зоревій…
Підписатися на:
Коментарі (Atom)

.jpg)


.jpg)
.jpg)

.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
