Каліфорнія – Паша Ємець

Каліфорнія, Каліфорнія –
Ти красивий куточок землі,
Прижилась в тобі Африка чорна,
Й європейці тікають сюди.

Nocte intempesta – Сава Чигирин

прочнися – напав дощ
вісім тижнів не чуло дощу
емб’єнт загуслий, мов борщ
на безчассі, бо проти ночі

Україні – Валентина Францевич

Несу до тебе щирий спів,
Моя країно світлолиця,
Мій працелюбний край батьків,
Моя осонцена світлиця.

Місто моє золотаве – Степан Сухаренко

Я в тебе навік закохався,
В обіймах живу твоїх рук,
Місто моє золотаве,
Місто моє Кременчук.

Портрет – Іван Богаєвський

Переді мною твій портрет
В овальній рамочці сосновій.
Тебе люблю – це не секрет,
Немов берізку русоброву.

Цитати з віршів Петра Артеменка

А ми вперед, на бій за щастя!
А ми – незламна грізна рать.
Нас кличе правда до побіди,
І нас нікому не зламать!
«Смерть ворогам!»

Цитати з віршів Миколи Невмиваки

А скроні вже покрила сивина.
Про що мені нагадує вона?
«А скроні вже покрила сивина…»

Я не одинокий!.. – Петро Шульга

…Я не одинокий!
Є у мене батько –
Мій Дніпро широкий.
Є у мене мати –
Моя Україна,
Є у мене сестри –
Верба та калина.

Ти заплела барвінок в коси… – Петро Шульга

Ти заплела барвінок в коси.
І я тобою милувавсь.
Світились діамантом роси.
За хмару місяць заховавсь.

Алдар Косе – мислитель і мудрець… – Микола Невмивака

Алдар Косе – мислитель і мудрець –
Сказав, спіткнувшися об камінець:
– Землі начало в мене під ногами.
З тих пір шукають, де ж її кінець?

Стоять спокійно в загорожі коні… – Микола Невмивака

Стоять спокійно в загорожі коні
Вилискують, краси і сили повні.
Як хочу я хоча б єдину мить
Свої літа потримать на припоні!

Холодний потиск теплих ще долонь… – Микола Невмивака

Холодний потиск теплих ще долонь,
І в серці попіл, де горів вогонь…
Твій чорний локон, наче вирок долі,
Біля моїх давно вже сивих скронь.

Ти в перукарні закупила сивину… – Микола Невмивака

Ти в перукарні закупила сивину.
А знаєш справжню ти її ціну?
Вона ізвечора приходила до мами,
Коли ішли сини уранці на війну.

Після зливи – Петро Шульга

Пам’яті Валентини Білої

Тональність неба все чистіша,
Хвилин чекаю дорогих,
На вулиці уже видніше,
Минула злива, грім затих.

Графоманам – Петро Шульга

О, графомани! Графомани!
Навіщо пишете романи?
Ніхто читати їх не буде:
Ні Бог, ні ангели, ні люди.

Мій бідний край – Паша Ємець

Десь мій край такий далекий,
Десь мій край такий близький,
Обездолений, безликий
І у бідності гіркій.

Рушник – Петро Артеменко

Вишитий шовком шумує рушник –
То позолочена осінь:
Журні ключі журавлині летять,
Крижень шукає, де просинь.

Хоч засріблились білим цвітом скроні… – Микола Невмивака

Хоч засріблились білим цвітом скроні
Я – у незвіданім і трепетнім полоні.
Коли ти поруч, чарівна й єдина,
І віддають теплом твої долоні.

А скроні вже покрила сивина… – Микола Невмивака

А скроні вже покрила сивина.
Про що мені нагадує вона?
Про біль і радість, успіхи й невдачі,
Що людям я віддав себе сповна.

Синів тверезять надмогильні плити… – Микола Невмивака

Синів тверезять надмогильні плити.
Орлів тверезять крила перебиті.
Любов і ненависть – мої то два крила
З одним із них мені ні дня не жити.