Дозвольте вам сказати кілька слів… – Віктор Баранов

Дозвольте вам сказати кілька слів
Про кілька наших незвичайних снів –
Таких сумних, як нільський алігатор,
Таких глибоких, наче сто снігів.

До українців – Віктор Баранов

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордиться, що ми – українці?

Це у нас – Олег Головко

Де зірки з небес упали
В синь дніпровських вод?
Де, як Байда, люльку палить
Нафтовий завод?
Де спішить на берег кожен
З вудкою в руці?
Це, хай буде вам відомо, –
У Кременчуці.

В зимову ніч весна мені наснилась… – Любов Пічугіна

В зимову ніч весна мені наснилась,
Очей твоїх глибока синява.
Немовби я, світанки в коси вплівши,
Ішла крізь ніч, як мавка лісова.

Очі – в очі… – Любов Пічугіна

Очі – в очі.
Одна лиш мить.
Знову зустріч ця
Заболить.
Теплим сяйвом
Війне з-під вій:
– Я не твій,
Я не твій,
Не смій.

Ще віднайду тебе… – Любов Пічугіна

Ще віднайду тебе
у заметілях днів,
Ще затривожать серце твої кроки,
Іще зупиним посивілі роки,
Ти лиш надію не згаси в мені.

Перші засновники товариств спільної обробки землі (ТСОЗ) у Великобагачанському районі (1929)

Перші учні нової школи у Великій Багачці (1936)

1-й загін курсантів Великобагачанської МТС (1936)

Першотравень у Великій Багачці (1930)

ФК «Колгоспник» (Велика Багачка; 1952)

Футбольна команда радгоспу «Багачанський» (1970-ті)

Будівля сільради в с. Супрунівка (після 1966)

Село Супрунівка (до 1917)

Бабині гроші – Мусій Кононенко

   Довідались москалі, що в однієї старої баби чимало є грошей. Довідались, та ніяк не можна було вкрасти. От і надумались два товариші. Купили кварту горілки, купили дві в’язки бубликів, пару оселедців, захопили гармонію з собою і приходять до баби.

Розквітай, радянський край! – Михайло Тихий

Квітнуть зорі рясно, рясно –
Сяє наш Радянський край.
Почуття в людей прекрасне:
Буде добрий урожай!

До комунізму ми йдемо – Ярослав Вечеренко

Якщо задуматись по праву
І запитати трударів:
– Хороші друзі, чим же славен
Сімдесят перший велет-рік?

Степовий малюнок – Петро Артеменко

Ніби море у полі густа ярина
Котить хвилі у далеч, де села.
Сіра пташка високо вгорі порина
І видзвонює пісню веселу.

Спів душі – Софія Сергієнко

Ой, пшениченька-пшениця
Хвилями немов лягає,
Колоситься й золотиться
Й наче пісеньку співає.

Ви моє сяйво – Софія Сергієнко

За все я вдячна тільки вам,
Мій дорогий і любий друже,
Що світ прекрасний, не байдужий…
Я вас нікому не віддам!