Спинись… – Софія Сергієнко

Ти мов відпливаєш все далі і далі
Від берега юності в тихі роки,
В серці твоєму ні краплі печалі,
Як в найтихішому плині ріки.

Другові юності – Любов Пічугіна

В село приїхала
я знову гостею.
Прямую тихо стежками косими.
Не хочуть ноги уже нести.
І раптом чую:
– Вас підвезти?

ВІА «Краяни» (1982)

ВІА «Краяни» (1982)

Руїни театру на вулиці Гагаріна (Кременчук, 1971)

Велика вода. Ревівка, зупинка «Поворот» (Кременчук, 1970)

У хвилини відчаю – Любов Пічугіна

То в вісімнадцять у принца вірять.
І, не дай боже, простити невірність.
………
Кого чекаєш ти, жінко?
Звідки?
Чого шукаєш в принишклих вікнах?
Уже забула, як дням радіти.
– А де наш тато? – питають діти.

У царя на чатах – Мусій Кононенко

   Стояв москаль у царя на чатах. Стоїть собі та думає: «І де б його грошей узять?» Думав, думав, коли зирк додолу, – аж лежить грудочка крейди. Взяв він ту крейду, повертів у руках, та й написав на стіні: «Розум єсть, та грошей нема». Аж ось іде цар. Зирк на стіну – прочитав, та й питає:
   – Хто це написав?
   – Я, Ваше величество, – признався москаль.
   – Взять його на гауптвахту! – приказав цар другим москалям.
   Москаля забрали. Цар прийшов до покою, подумав трохи, та й гукнув своїх прислужників. Прислужники входять.

Зустріч з «Авророю» – Михайло Гура

Ленінград,
   Набережна.
      Я.
Хвилювання.
   Гордість,
      Мовчання.
Вона,
   як колись,
      під стягом стоїть
на вічнім,
   єдинім причалі.

Партію славлю – Михайло Тихий

На порозі двадцятого віку
Сонце правди Ілліч засвітив.
В боротьбі проти рабського гніту
Рідну Партію нашу створив.

Коли цвіте сад – Петро Артеменко

Сад у цвіті довгі віти нахиля,
Простягає рученята немовля.
З яблунь падає посріблена роса,
Материнська заросилася коса.

У вересні було… – Іван Калениченко

У вересні було…
Осінні хмари розгойдали небо.
З’явилась ти – і сонця вже не треба –
Усе цвіло…

А сніг іде… – Іван Калениченко

А сніг іде,
               летить у душу…
І як тут бути,
               що робить?
Я розтопити
               сніг цей мушу,
Щоб не схолонути,
               любить.

Дніпро – Петро Залозний

Не реве, не шумить, –
Він притих, ніби спить,
Розгорнувся кругом, наче море.
І стоять понад ним,
Нашим батьком сідим,
Мов заснули, високії гори...

На новий 1917 рік – Мусій Кононенко

І знову новий рік іде,
І знову думка будить:
Куди він нас усіх веде?
Кого приспить? Кого розбудить?

Затужавіла синь на морозі… – Іван Калениченко

Затужавіла синь на морозі,
Заморгали зірки звіддаля –
Аж злітає відлуння в тривозі,
І натомлено диха земля.

Фонтан «Олені» (Кременчук, 1971)

Олімпійський чемпіон Володимир Кисельов на першотравневій демонстрації в Кременчуці (поч. 1980-х)

Міськвиконком Кременчуцької Ради народних депутатів (1971)

ВІА «Краяни» (бл. 1981–1982)