І знову новий рік іде,
І знову думка будить:
Куди він нас усіх веде?
Кого приспить? Кого розбудить?
неділя, 7 вересня 2025 р.
Затужавіла синь на морозі… – Іван Калениченко
Затужавіла синь на морозі,
Заморгали зірки звіддаля –
Аж злітає відлуння в тривозі,
І натомлено диха земля.
Заморгали зірки звіддаля –
Аж злітає відлуння в тривозі,
І натомлено диха земля.
субота, 6 вересня 2025 р.
Скаламутились дні… – Іван Калениченко
Скаламутились дні,
Враз дощами запнулося небо,
Заховалося сонце
У мокрий, із хмари, мішок.
Враз дощами запнулося небо,
Заховалося сонце
У мокрий, із хмари, мішок.
Не проб’ється тепло,
І дерева зігнулись на вітрі.
Хижо осінь підкралась
У літо і в серце моє.
І дерева зігнулись на вітрі.
Хижо осінь підкралась
У літо і в серце моє.
Вечір («Сховалось сонце за горою…») – Мусій Кононенко
Сховалось сонце за горою,
Туман легенький землю вкрив,
Шепоче вітер з осокою,
Гайок зелений потемнів.
Туман легенький землю вкрив,
Шепоче вітер з осокою,
Гайок зелений потемнів.
Убитий солдат – Паша Ємець
Ішов жорстокий бій в Чечні.
Упав солдат на брук,
Солдат російської землі,
Безвусий молодик.
Упав солдат на брук,
Солдат російської землі,
Безвусий молодик.
пʼятниця, 5 вересня 2025 р.
Ціна свободи – Паша Ємець
Чечня захотіла свободу здобуть
Й Росії дала ультиматум,
Росія Чечні не змогла це простить
Й послала солдат і гармати.
Й Росії дала ультиматум,
Росія Чечні не змогла це простить
Й послала солдат і гармати.
Христос Воскрес! – Паша Ємець
Яка велика це подія:
Христос Воскрес, Христос Воскрес!
І є велика в нас надія,
Що кращим стане мир увесь.
Христос Воскрес, Христос Воскрес!
І є велика в нас надія,
Що кращим стане мир увесь.
Північ (В широких сибірських просторах…) – Паша Ємець
В широких сибірських просторах,
Де часто гуляє буран,
Де люті, як звірі, морози,
І де без кінця океан.
Де часто гуляє буран,
Де люті, як звірі, морози,
І де без кінця океан.
Заповіт Ярослава Мудрого – Мусій Кононенко
Уміраючи князь Ярослав
Заповіт своїм дітям покинув,
Щоб Україна, край наш святий
У руках у синів не загинув.
Заповіт своїм дітям покинув,
Щоб Україна, край наш святий
У руках у синів не загинув.
У віночок пам’яті матері – Любов Ольшевська
Звичайна жінка: невисока,
Проста, розважлива в словах,
Високочола, кароока –
В моїй уяві мов жива.
Проста, розважлива в словах,
Високочола, кароока –
В моїй уяві мов жива.
Моліться матерям – Любов Ольшевська
Чи є на світі Бог, а чи нема…
Про це існують здавна протиріччя,
І той, хто очі до ікон здійма,
Не завжди свято вірить в силу вічну.
Про це існують здавна протиріччя,
І той, хто очі до ікон здійма,
Не завжди свято вірить в силу вічну.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)
.jpg)
.jpg)

.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)