Зимові рибалки – Анатолій Дяченко

 

Гуцул (Портрет Ю. Харченка) – Анатолій Дяченко

 

Цвітуть жита – Юрій Андрущенко

В блакиті знов сміється жайворонок,
А тут цвітуть задумано жита...
То день малює плисовим відтінком
Красу степів і оксамити трав.

Поворожи мені на вранішній зорі… – Віктор Баранов

Поворожи мені на вранішній зорі,
Чи на сузір’ях, де найкраще видно приму,
Чи на сосновій чорній репаній корі,
Де знак запікся від чорнобильського гриму.

Два погляди з Чернечої гори – Віктор Баранов

I

З розп’яття доріг, де панує сваволя,
Де нашої волі дитя ледь не гине, –
Шевченкова дума встає, мов тополя,
Сторожа самої душі України.

Вишиванка – Любов Ольшевська

Коли весни двадцятої віночки
Квітчали віти яблунь у красу,
Мені матуся вишиту сорочку
Подарувала, витерши сльозу.

Тролейбусне депо (Кременчук, 1987)

 

Тролейбус ЗіУ-682В № 03 на маршруті 3 (Кременчук, 1993)

Тролейбус ЗіУ-682В № 03 на маршруті 3а (Кременчук, 1998)

Нагородження працівників Кременчуцької музичної школи імені П. Чайковського ювілейною медаллю на честь століття з дня народження В. Леніна (1970)

Урочисте зібрання в Кременчуцькій музичній школі імені П. Чайковського на честь століття з дня народження В. Леніна (1970)

Президія урочистого зібрання в Кременчуцькій музичній школі імені П. Чайковського на честь століття з дня народження В. Леніна (1970)

Знову кличу тебе у думках… – Любов Ольшевська

Знову кличу тебе у думках
На поля мого болю і суму,
Щоб розтанула крига тонка,
Де стерня замість жита веснує.

Колись навчала мене мати… – Любов Ольшевська

Колись навчала мене мати,
Як треба жити між людей,
Щоб веселила й рідна хата,
Щоб був жаданим новий день.

Як Грицько подать оддавав – Мусій Кононенко

   Грицько був чоловік заможненький, тільки не знав письма і, таки правду кажучи, і розумом не дуже-то, а от так, як той Хома, що масло продавав. А при такому розумі, звісно, і курка вбрикне. Ото ж і Грицькові все не щастило в податі, трохи не щороку платив він її по два рази, бо оддавав не зборщику, а так: чи старшині – то й старшині, чи писарю – то й писарю. А вони – тим, Боже, й карай – візьмуть грошики, та й проп’ють, і кажуть тоді Грицькові, що не оддав, бо ніде не записано. Мучився Грицько, мучився, та й надумав: «Повезу, – каже, – подать самому царю, бо зборщики, старшини та писарі і шкуру злуплять, і ще казатимуть, що податі не віддав».

Молодята – Паша Ємець

Юнак кохав дівчину,
А дівчина його,
А матері з-за тину:
«Не треба нам цього!»

Повинен розум верх узять – Паша Ємець

Научи нас, мудрий Боже,
Переносить біди всі,
Відкидать усе негоже
І любов в народ нести,

Чечня (Чечня, Чечня, Чечня, ти – з братів менших…) – Паша Ємець

Чечня, Чечня, Чечня, ти – з братів менших
В державі СССР була,
А старший брат завжди є перший
Й за всіх вирішує діла.

Підготовка до педради в Кременчуцькій музичній школі імені Чайковського (прибл. 1970-ті)

Інтер’єр Кременчуцької музичної школи імені Чайковського (бл. 1967)