Ліпше – Сава Чигирин

ліпше бути промисловим
польовим дрібним звірятком,
що воно не каже й слова
чи про душу, чи про пятку

Горить осінній день, як свічка… – Іван Калениченко

Горить осінній день, як свічка,
Зненацька душу обпіка.
Засумувала тиха річка,
І нота радості зника…

Спадає осінь листям до землі… – Іван Калениченко

Спадає осінь листям до землі,
Мов золотом, що скрапує в долоні.
Не встиг і попрощатися як слід –
Несуть мене лихі, нестримні коні.

Біля пам’ятника Невідомому солдату – Любов Пічугіна

Була війна. Війна була на світі.
І горе не розвіялось, мов дим.
На постаменті з сірого граніту –
Солдат двадцятирічний, молодий.

Єднаймось, українці! – Любов Ольшевська

Кияни, львів’яни, полтавці, сумчани,
Донецького краю шахтарські сини...
Ми всі – України народ величавий!
Увінчаний славою слід наш земний!

Великій Багачці – Любов Ольшевська

Хоч вік твій солідний, чотирьохсотлітній,
Та ти не старієш – така ж молода!
Бо руки дбайливі тобі щохвилини
Підносять дарунки з наснаги й труда.

Не підходь, не підходь так близько… – Віктор Кожушко

Не підходь, не підходь так близько,
Голубінь не розбризкуй враз ти.
На траві край криничок слизько –
Я боюся у них упасти…

Слухай джаз – Сава Чигирин

світи де сцяєш
сцяй де світиш
світи просто тут
сцяй просто зараз
і слухай джаз
це наказ

Чахоня – Олег Головко

Хоча я затятий рибалка, та не пустодзоню.
Хоча я рибалка затятий, але не збрехав.
Яку у Дніпрі біля Крюкова брав я чахоню!
Яку я чахоню в Дніпрі біля Крюкова брав!

Солдат – Любов Пічугіна

Пройшов солдат через криваві роки,
Крізь жах війни, тривогу і вогонь.
Та не дійшов всього лиш кілька кроків
До материнських лагідних долонь.

Батьківщині – Любов Пічугіна

Я шукаю слова
Неповторні і чисті.
Наче правда, прості
І, як стяг, урочисті.

Рідний батьку, ми вже встали, кайдани порвали… – Олег Головко

«Поховайте та вставайте…»

Тарас Шевченко

Рідний батьку, ми вже встали, кайдани порвали,
Та з наскоку цю подію в тямки не узяли.
Не второпаємо жити отак тобі й зразу
Без батога, без вуздечка, указу й наказу.
Ще мізки наші нездатні враз переварити –
Українською, щоб вільно нею говорити.

Чайник – Сава Чигирин

добре що ти наразі не бачиш як мені їде баня
не роздягаюся вже три тижні живу у штанях
пішли фашисти й анашисти й глюки різнокольорові
лиш дикі миші й лисі свині в усій діброві

2000 – Олег Головко

Стою на зламі двох тисячоліть,
Й здається – це не я вже – а усі ми.
Болять вінок терновий на чолі,
Чечня, Чорнобиль, Крути, Хіросіма.

Весняний дзвоне, по землі полинь… – Віктор Кожушко

Весняний дзвоне, по землі полинь,
Збуди громами небо і ліси,
А з милих закутків замріяних долин
Пісні мого дитинства принеси.

В Бондарях здебільшого живуть… – Любов Ольшевська

В Бондарях здебільшого живуть
Люди літні – ті, що відтрудились
На полях і фермах в ту добу,
Як реформи ще й не народились.

Вірш тонкішим стає… – Богдана Коваленко

вірш
тонкішим стає
беру із ребра

цок!
зламався
підбор

Пісня про Василенкове поле – Любов Пічугіна

Посміхається сонце, вітер трави колише.
Тиша й спокій навкруг. І буяє весна.
І немов не було
Ні боїв, ні кривавих світанків,
Та стоїть обеліск.
А це значить – була тут війна.

Королева-кукурудза – Паша Ємець

У чистім полі на роздоллі
Там кукурудзяні поля,
Так кукурудза-королева
Щось тихо з вітром розмовля.

Мрії (О, то були чудові мрії…) – Паша Ємець

О, то були чудові мрії,
Безмежні, наче океан.
Хто був в біді – вони так гріли,
І був над панами він пан.