День загубивсь в осіннім різноквітті.
Тривожно птаха пробує крило.
Душа аж скімлить – одиноко в світі,
Ще з нею отакого не було…
понеділок, 26 травня 2025 р.
Пірнули в небо знову журавлі… – Іван Калениченко
Пірнули в небо знову журавлі,
А я стою, стривожений думками,
Залишив радість в рідному селі
І до весни прощаюсь з журавлями.
А я стою, стривожений думками,
Залишив радість в рідному селі
І до весни прощаюсь з журавлями.
Моя любима Україна – Паша Ємець
Моя любима Україна
З отим невільницьким ярмом,
Весь час боролась безнадійно
Й боліла серцем і умом.
З отим невільницьким ярмом,
Весь час боролась безнадійно
Й боліла серцем і умом.
Посвята молодим – Паша Ємець
Я бажаю молодим
Все, що краще є не світі,
Хай погане іде в дим,
Гарному даєм привіти.
Все, що краще є не світі,
Хай погане іде в дим,
Гарному даєм привіти.
Лебедята – Паша Ємець
Погожий весняний був ранок,
Туман ще окутував ліс,
Прокинулись мешканці лісу,
Їх голос міцнішав і ріс.
Туман ще окутував ліс,
Прокинулись мешканці лісу,
Їх голос міцнішав і ріс.
Океан – Паша Ємець
До океану всіх зганяє
Каліфорнійськая жара,
Бо в місті дихать чим немає –
Така осінняя пора.
Каліфорнійськая жара,
Бо в місті дихать чим немає –
Така осінняя пора.
Бабуня Орися – Паша Ємець
На сході, на землі Полтавській,
В однім маленькому селі
Жила сім'я там невеличка –
Я хочу описать її.
В однім маленькому селі
Жила сім'я там невеличка –
Я хочу описать її.
Три сонети – Всеволод Кулішов
1
Перед світанком спить земля,
Змовкають вітру буйні герці,
І затихають болі в серці,
І тягне холодом земля.
Перед світанком спить земля,
Змовкають вітру буйні герці,
І затихають болі в серці,
І тягне холодом земля.
пʼятниця, 23 травня 2025 р.
Зозуля – Всеволод Кулішов
Ти розбуди, зозуленько, мене,
Ще як туман вкриває стиглі роси,
Ще як з Дніпра і вітер не війне,
І не розчеше верб зважніли коси,
Коли і хто, розплівши сніп волось,
Відчувши щем солодкої знемоги,
Вночі назвав зозулею когось,
Зозулин цвіт роняючи під ноги?
Ще як туман вкриває стиглі роси,
Ще як з Дніпра і вітер не війне,
І не розчеше верб зважніли коси,
Коли і хто, розплівши сніп волось,
Відчувши щем солодкої знемоги,
Вночі назвав зозулею когось,
Зозулин цвіт роняючи під ноги?
Троянда – Всеволод Кулішов
На підвіконнику одна,
У вазі з чистого кришталю,
Цвіте троянда чарівна,
На клумбі зірвана без жалю.
У вазі з чистого кришталю,
Цвіте троянда чарівна,
На клумбі зірвана без жалю.
Не дивися так сумно на мене – Світлана Яненко
Не дивися так сумно на мене,
Не дивися і серця не край.
Ти щоночі приходиш до мене
В ті хвилини, як квітне розмай.
Не дивися і серця не край.
Ти щоночі приходиш до мене
В ті хвилини, як квітне розмай.
Успіх – Світлана Яненко
В чому успіх кожної людини?
В чому успіх завтрашнього дня?
Успіх – значить радість щохвилини,
Успіх – світлий шлях до пізнання.
В чому успіх завтрашнього дня?
Успіх – значить радість щохвилини,
Успіх – світлий шлях до пізнання.
Брат – Любов Ольшевська
Він молодий, стрункий і кароокий,
Ще й чорні брови в нього напоказ –
Зрослись на переніссі ненароком,
Мов крила птаха, що злетять ураз.
Ще й чорні брови в нього напоказ –
Зрослись на переніссі ненароком,
Мов крила птаха, що злетять ураз.
Ти диви (із Джима Керролла) – Сава Чигирин
Maybe I’m Amazed – Jim Carroll (1969)
рреволюційна музика
на дикий спів
не налізає, гада
наче моя мрецька пика
на замацане свічадо
чим я його замастив
рреволюційна музика
на дикий спів
не налізає, гада
наче моя мрецька пика
на замацане свічадо
чим я його замастив
вівторок, 20 травня 2025 р.
Викуп – Всеволод Кулішов
На траву, на врунь зелену
Опускався пил рудий –
По найкращу наречену
Сам поїхав молодий.
Опускався пил рудий –
По найкращу наречену
Сам поїхав молодий.
Дума про подвиг – Іван Жук
Пам’яті кременчужанина Кості Ємельяненка.
Сповідь
Це було чи виділось мені,
Чи вітри гінкі нагомоніли?
Матінка сиділа при вікні,
І слова, як листя, шелестіли:
– Де, синочку рідний, де ж ти? Де?
– Я далеко, мамо, в сорок третім.
Наді мною досі сніг мете.
Наді мною – снігові замети…
четвер, 15 травня 2025 р.
Уже відміряв серпень діловито… – Іван Калениченко
Уже відміряв серпень діловито
Останні метри літа і тепла,
Проміння сонця – ніби через сито –
Крізь прохололі хмари посила.
Останні метри літа і тепла,
Проміння сонця – ніби через сито –
Крізь прохололі хмари посила.
Вересень – Іван Калениченко
Все як учора: сонце угорі,
Зелений сад – тіль де-не-де жовтинка,
Лише дітей все більше у дворі,
Та вже пожухла в полі материнка.
Зелений сад – тіль де-не-де жовтинка,
Лише дітей все більше у дворі,
Та вже пожухла в полі материнка.
Липень – Іван Калениченко
Липень…
Липи у повнім цвіту.
Пахощам місця
Пахощам місця
замало в повітрі.
Бджоли меди
Бджоли меди
золоті несуть,
Промені сонця –
Промені сонця –
як струни на вітрі…
Підписатися на:
Дописи (Atom)